Громадська наука

35 переглядів

28.04.2026

🔰Читаємо про громадянську науку: книги, сайти, платформи

Громадянська наука визначається як «систематичний збір та аналіз даних, розвиток технологій, дослідження природних явищ та поширення цих видів досліджень науковцями, що працюють на самодіяльній основі».

Десять принципів громадянської науки.

Громадянські наукові проєкти активно залучають громадян до наукової діяльності для отримання нових знань та їх розуміння. Громадяни можуть бути учасниками, співавторами, керівниками проєкту і відігравати значущу роль у проєкті.
Громадянські наукові проєкти приносять справжні наукові результати. Це можуть бути відповіді на суто наукові питання, а також прикладні аспекти, наприклад, у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної політики.
Користь від участі у проєктах отримують як професійні науковці, так і громадяни. Ця користь може полягати в публікації результатів досліджень, можливості отримувати нові знання, моральне задоволення, соціальну взаємодію, а також задоволення від дослідницької діяльності на регіональному, національному та міжнародному рівні, що дає можливість впливати на політику.
Громадянські науковці за бажанням можуть брати участь у різних етапах процесу дослідження. Це може бути постановка дослідницьких завдань, розробка методології дослідження, збір та аналіз інформації, поширення результатів.
Громадянські науковці отримують відгуки про проєкт після його реалізації. Наприклад, як використовуються зібрані ними дані, якими є наукові, політичні та соціальні наслідки проєкту.
Громадянська наука опирається на наукові підходи, які мають свої обмеження та недоліки, що слід враховувати та контролювати. Однак, на відміну від традиційних дослідницьких підходів, громадянська наука пропонує багато можливостей для широкого залучення громадськості та демократизації науки.
Дані та метадані громадянських наукових проєктів повинні бути вільнодоступними, а результати, якщо це можливо, опубліковані у виданнях відкритого доступу. Обмін даними може відбуватися під час або після закінчення проєкту за умови, що це не створює проблем щодо безпеки чи конфіденційності інформації.
Внесок громадянських науковців визнається в результатах проєкту та публікаціях.
Громадянські наукові програми оцінюються за їхніми науковими результатами, якістю отриманих даних, досвідом учасників та масштабами впливу на суспільство та політику.
Керівники громадянських наукових проєктів враховують правові та етичні питання щодо авторського права, інтелектуальної власності, угод про обмін даними, конфіденційності, атрибуції та впливу на навколишнє середовище.

🔰Теоретичне підгрунтя

Пол Фейєрабенд у своїй книзі «Наука у вільному суспільстві» (1978) та Ервін Чаргафф у праці «Heraclitean Fire» (1979) закликали до «демократизації науки» й розвитку «аматорства замість грошової орієнтації технічних бюрократів».

Feyerabend P. K. Science in a free society / Paul K. Feyerabend. – London : NLB, 1978. – 221 р.

https://archive.org/details/scienceinfreesoc0000feye

Chargaff E. Heraclitean fire : sketches from a life before nature / Erwin Chargaff. – New York : Warner Books, 1979. – 252 р.

https://archive.org/details/heracliteanfires0000char

Шуерц С. Вплив громадянської науки: 12 історій з усієї Європи / Стефані Шуерц, Тереза Шефер, Барбара Кіслінгер. – European Citizen Science (ECS) project, 2024. DOI: 10.5281/zenodo.13644656

https://zenodo.org/records/13644656

«У цій книзі ми розповідаємо 12 історій впливу громадянської науки, реалізованої по всій Європі. Вони слугують прикладами того, як громадянська наука може створювати зміни разом з нашим суспільством та для нашого суспільства з метою досягнення більш інклюзивного та сталого майбутнього…

12 історій впливу, представлених у цій книзі, ілюструють, як громадянська наука сприяє більш інклюзивному та сталому майбутньому в Європі. Кожна історія висвітлює різні способи залучення громадян до науки, від місцевих проектів моніторингу навколишнього середовища та спеціальних заходів у публічних бібліотеках до стратегічних зусиль щодо впровадження громадянської науки на національному рівні та за його межами. Ці історії демонструють силу колективних дій, коли звичайні люди об’єднуються з науковцями для створення значущих змін».

Використання громадянської науки в умовах війн, криз та катастроф / Олена Козак, Ілона Свєженцева, Олексій Болдирєв, Катерина Шаванова. – 2024. – 36 с. – (Проєкт «Наука в небезпеці»).

https://scienceatrisk.org/storage/lp/111/15afeb7dab8c2cd012b269342a225d7081144f0a.pdf

Цілями цього дослідження є:

Проаналізувати, як громадянську науку можна використовувати в умовах війн, криз і катастроф.

- Сформувати базу проєктів громадянської науки, які можна використовувати в умовах війн, криз та катастроф.
- Порівняти успішні українські та світові проєкти громадянської науки для розуміння основних інструментів збору, верифікації та зберігання сирих даних.
- Зрозуміти, як інші країни регулюють політики щодо даних (data policy), та запропонувати можливі рішення для України.

Вивчити перешкоди у використанні громадянської науки та запропонувати методи їх подолання.

- Окреслити основні ризики для громадян і з’ясувати, як і чи можна їх уникнути.
- Проаналізувати мотиви використання / невикористання громадянської науки серед науковців в Україні та запропонувати ефективні методи усунення перешкод.
- Дослідити методи та цінності, якими вчені заохочують громадян долучитися до наукового дослідження.
- Визначити канали та методи просвіти зацікавлених громадян, щоб забезпечити максимально якісний збір даних.