Cад (не)забутих історій. Текст як простір пам’яті
30 переглядів
21.09.2029
Дослідники виділяють три реально існуючі поля літературознавчих підходів до пам‘яті: пам‘ять літератури (дослідження жанру та інтертексту), пам‘ять у літературі і література як засіб передачі пам‘яті культури.
Література допомагає актуалізувати спогади, наративізуючи їх. Пропонуємо розглянути віртуальну книжкову виставку де представлені різноманітні спроби сказати: «Пам’ять, говори!».
Зміст віртуальної виставки:
- Текст як місце пам’яті: теорії, концепції, моделі.
- Наративи свідчення, мовчання та забуття. Говорять філософи, історики, письменники.
- Травма, постпам’ять і письмо: способи репрезентації насильства, війни й втрати.
- Література і війна: тексти як простір фіксації та трансляції екстремального історичного досвіду.
- Геопоетика пам’яті: міста, ландшафти й простори як носії історичних смислів.
- Міжтекстова пам’ять: ремінісценції, алюзії та культурні коди як механізми збереження минулого.
- Пам’ять і ідентичність: література як простір формування національного та транснаціонального «я».
- Літературознавчі розвідки. Вибіркова бібліографія.
Продовження віртуальної виставки читайте тут↓
Примітка:
Для того щоб, переглянути віртуальну виставку на весь екран, натісніть «три вертикальні крапки» на Google Slides та оберіть «повноекранний режим».