Смисли Майдану

379 переглядів

20.11.2020


 

Події Революції Гідності з відстані кількох років поступово переходять на якісно інший рівень національної пам’яті, що межує з міфом. Щораз частіше спостерігаємо, як Майдан «обростає» новими смислами, передусім історіософськими, поглядами з різних перспектив.

 Цей процес цілком закономірний, адже міфи такого глибокого рівня – тим більше, якщо вони пов’язані з подіями недавнього, ще не до кінця відболілого минулого, – володіють надзвичайно потужним національно-консолідуючим потенціалом на шляху утвердження нації як суспільно-культурної цілості.

 «Хто такі українці? – Ті, хто пам’ятає імена перших жертв на Майдані. Хто такі українці? – Ті, хто знає, як важко дихати в диму від спалених шин на Груші. Хто такі українці? – Ті, хто «Пливе кача» ніколи не слухатимуть більше без сліз скорботи, а «Ленту за лентою» без сліз гніву. Питання завжди те саме, варіантів відповідей безкінечно багато» (Галина Улюра).

 

Твори, що згадують, оплакують, осмислюють.

Євромайдан : хроніка в новелах / В. Івченко, О. Чупа, М. Єщенко, Р. Повзик, Є. Манженко, А. Трохименко та ін. – Брустурів : Дискурсус, 2014. – 213 с.

Що, коли треба, зможемо знайти бронежилет для друга. Що рецепт коктейлю Молотова настільки простий, а центр Києва з легкістю перетворюється на Січ. Що на вулицях європейської столиці влада може стріляти у перехожих. Що червоний хрест на рукаві не рятує від кулі снайпера. Що можна не спати ніч, читаючи новини. Що війна буває так близько. Що добро перемагає зло. І не тільки у казках, а й у касках. Ми не знали, що у повітрі свободи так багато сльозогінного газу. Як ним дихати, ми тільки вчимося потрохи. І дуже не хочеться забувати це вміння.

Євромайдан : хроніка відчуттів : колекція есе Тараса Прохаська, Івана Ципердюка, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Юрія Винничука. – Брустурів : Дискурсус, 2014. – 156 с.

П’ять чоловічих голосів – п’ять письменників, п’ять інтелектуалів, п’ять осмислень межової ситуації новітньої нашої епохи. Кожен свідчить про осібно-інтимне – і водночас оприявнює тектоніку глобального суспільного зрушення; кожен описує окремішні події – а назагал проступає мозаїкою-палімпсестом картина колективної спільної боротьби й спільної дії. Тут не варто дошуковуватися уніфікованих рецептів до порятунку чи успішного зцілення – кожен із авторів своєю чергою й власним досвідом нагадує про унікальність людського простування й неповторність життєвого вибору.

Євромайдан : лірична хроніка / уклад. В. Карп’юк. – Брустурів : Дискурсус, 2014. – 46 с.

Коли люди пережили шок від перших кривавих подій, гнів помсти й холоднокровність оборони, – почалося глобальне структурне осмислення нової дійсності. Поезія – це перші спроби зрозуміти, що відбулось.

  • Мій Господи, Ти, наковтавшись прогірклого диму,
  • В пітьмі й у пожежі, та, зрозуміло, без каски,
  • Стоїш за плечима в синів найдорожчих – незримо –
  • Щоб руки простерти, якщо їм судилося впасти.
  • Ще рано гасити це полум’я, Господи, рано,
  • Згортати знамена у мороку зла позасвітнього,
  • Бо зрада – Ти добре це знаєш, ще глибша за рану,
  • Бо смерть у прицілі найкраще відстежує світлих.
  • Ти просто там стій. І тримай на долоні своїй
  • Запалене місто-свічу, серед снігу і диму,
  • Якщо Тебе хтось не впізнає, дай знак, що Ти свій,
  • Що завжди стоятимеш поруч з синами Своїми…

(Мар’яна Савка).

Стражний О. Майдан. Події – свідчення – менталітет / О. Стражний —. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. — 360 с.

Автор видання, відомий письменник та лікар-психотерапевт, сам надавав медичну допомогу на Майдані, а згодом працював кризовим психотерапевтом з бійцями АТО. І ця книга написана, передусім, емоційним, відвертим, часом безапеляційним учасником Руху Спротиву, а вже потім — кваліфікованим лікарем й талановитим майстром слова, який досліджує менталітет Майдану.

 Неможливо не погодитися з автором, що на питання про те, які зміни відбулися після Майдану «у довгостроковому вимірі відповість лише Історія». А висновки про психологічний вплив цього явища на українську самосвідомість психотерапевт впевнено робить вже сьогодні:

«Майдан – не лише історична подія, але й колосальний психологічний чинник… Майдан – це стан душі, в якій почуття Порядності, Відповідальності, Самопожертви, Сміливості, Честі перевищили такі звичайні людські якості, як схилення перед лідерами, прагнення до особистої користі або самозбереження… Майдан – це архетип українського менталітету, який, немов висохле русло ріки, знову наповнився вируючим повноводним потоком».