Краєзнавчий потенціал

512 переглядів

 10.10.2013


ХХІ століття характеризується небувалим сплеском краєзнавчої діяльності, яка переживає процес пошуку нових форм постановки першорядних завдань.    Зараз це набуває яскраво виражений характер, особливо у зв’язку з підвищеним інтересом до минулого окремих територій.

Краєзнавство є одним з провідних напрямків діяльності бібліотек, і це – характерна риса нашого часу, коли українське суспільство приділяє значну увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної історії та літератури. Краєзнавча робота бібліотек України регламентується Законом «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Положенням про краєзнавчу роботу бібліотек системи Міністерства культури і мистецтв України» (Наказ №314 від 11.06.96 р.).

Бібліотечне краєзнавство має провідні напрями:

Перший (головний) напрям передбачає ефективне функціонування  систем  краєзнавчої діяльності бібліотек. Суть його полягає у формуванні та вивченні інформаційно-бібліографічних ресурсів краєзнавчої  тематики та  їх  активного використання  читачами.

Другий напрям бібліотечного краєзнавства – здійснення пошуково-практичної дослідницької діяльності бібліотек. Змістовним ядром цього напрямку є вивчення історії бібліотек та бібліотечної справи в рідному краї. Реалізується  цей  напрям силами бібліотекарів.

Ці матеріали дають змогу відтворити історію бібліотек краю, яка є часткою історії області, району, міста, села. Зібраний  матеріал відтворюється в буклетах, пам`ятках, альбомах, довідниках тощо.

Третій  напрям бібліотечного краєзнавства – це вивчення рідного краю, пошуки нових відомостей, оформлення їх у вигляді літописів, статей, повідомлень. Реалізується силами бібліотекарів і читацького активу бібліотеки.

Успіх краєзнавчої діяльності повністю залежить від того, хто нею займається. Це має бути творча особа, навколо якої згрупуються не лише читачі бібліотеки.

В краєзнавчій роботі бібліотекар повинен опиратися на бібліографічні, довідкові, архівні джерела краєзнавства, активно використовувати їх в роботі з читачами.

Специфікою краєзнавчої роботи в містах та районних центрах є необхідність найбільш повного відображення в довідково-бібліографічному апараті літератури про свій край. В цих умовах формування якісного краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату (ДБА) потребує  об`єднання всіх бібліотек району, адже більша частина краєзнавчих матеріалів друкується в періодичних виданнях. Від якості краєзнавчого ДБА залежить повнота розкриття складу та змісту краєзнавчого фонду у різноманітних аспектах.

Краєзнавча картотека нашої бібліотеки відображає як книги, так і окремі статті з книг, публікації в пресі, присвячені краю. Для ефективності використання краєзнавчого довідково-бібліографічного апарату читачами має бути добре налагоджена його реклама: схема ДБА, тематичні бази даних, путівники, пам’ятки користувачам, а також посилання до веб-сайта бібліотеки.

Щодо поширення краєзнавчих знань бібліотеки проводять для своїх читачів комплексні заходи у співпраці з усіма зацікавленими установами й організаціями, які також здійснюють краєзнавчу роботу: краєзнавчими музеями, школами, архівами, ЗМІ. Подібні соціальні партнери розширюють можливості бібліотеки. Зміцнення зв`язків з громадськими організаціями вносить в краєзнавчу діяльність новий зміст. Ознайомитися з краєзнавчим фондом бібліотеки читачі можуть під час оглядової екскурсії. Це дає змогу побачити не лише нові матеріали, але й видання минулих років.

Виставка однієї книги (з нових надходжень), тематичні виставки краєзнавчої тематики, виставки до знаменних дат краю – все це традиційні виставки, мета яких – звернути увагу читачів на краєзнавчу літературу бібліотеки. Особливий інтерес викликають віртуальні книжкові виставки, які розміщені на веб-сайті бібліотеки.

Кожна віртуальна виставка  має свою специфіку. Одні складаються з кількох розділів, інші присвячуються декільком окремим виданням. Це може бути віртуальна виставка, присвячена певній особі, чиє життя чи творчість пов`язані з краєм. Ефективність подібних виставок – у можливості використання мультимедійних технологій – звуку, відео, а також технологій «сторінки, що гортаються». Найбільш  ефективною будь – яка виставка може бути лише в поєднанні з комплексом супутніх масових заходів.

Сучасний інтерес суспільства до проблем краєзнавства дає можливість усвідомити всім, що любов до Батьківщини, почуття патріотизму, відповідальності за її долю, формуються з дитинства. Саме це зумовлює визнання краєзнавчої функції як однієї з пріоритетних в діяльності бібліотек.

Учасники семінару:

  1. Білокінь С. В. — завідуюча бібліотекою БДПУ;
  2. Шмакова С.В.— методист районного відділу освіти, молоді та спорту;
  3. Карасик Г. М. — завідуюча відділом обслуговування бібліотеки БДПУ;
  4. Харитонова М. М. — завідуюча довідково-інформаційним відділом бібліотеки БДПУ;
  5. Гулевська А.М.— бібліотекар І категорії довідково-інформаційного відділу бібліотеки БДПУ;
  6. Антоненко Т.О.— науковий співробітник краєзнавчого музею м.Бердянськ;
  7. Караваєва Л.О.— бібліотекар І категорії економіко-гуманітарного коледжу БДПУ;
  8. Джаббарова О.А.— поетеса, засновник районного творчого об’єднання «Світанок»;
  9. а також бібліотекарі шкіл Бердянського району.

Фото з семінару