Жадан С. Антена / С. Жадан. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2018. – 304 с.
|
- Вони б мали тебе називати сестрою.
- Просто мертві не пам’ятають про батьків та освіту.
- Правда про світ виявилась замалою,
- аби в ній вмістити все, що ти хочеш від світу.
- І коли ти виносиш їх на собі, госпітальєрко,
- і відбиваєш їхнє життя в їхньої смерті,
- смерть говорить – зі мною завжди нелегко,
- ті, що мають зі мною справу, рідко бувають відверті.
- І ті, що справді не знають, як тебе звати,
- знають твій позивний, за ним і кличуть.
- Перекрикують біль, ніби ламають загати,
- ніби криком хочуть спинити кров убивчу.
- І залишають цей світ з обов’язками та правами,
- говорять про світ, як про найбільшу втрату.
- Але правду про світ писали такими словами,
- що нам потрібно виправдовуватись за нашу правду.
- Правда про світ така, що навіть вірші,
- які ти читаєш, для когось є пропагандою й грою.
- Пропаганда – це не відмовлятись від тих, кому віриш.
- Пропаганда – це взагалі називати тебе сестрою.
|
- Політика – це не вміння підкидати монетку,
- і не вміння домовлятися із ворами.
- Політика – це школяр, який читає свою абетку,
- це госпітальєрка, яка накладає бинти на рани.
- Політика – це далі жити в своїй країні.
- Любити її такою, якою вона є насправді.
- Політика – це знаходити слова: важкі, єдині,
- і лагодити все життя небеса несправні.
- Політика – це любити тоді, коли лякає
- саме слово любов, коли не шкодують бранців.
- Релігія – це відчути на дотик, своїми руками,
- як знімаються шви із того, кому не давали шансів.
- Релігія – це телефони, зроблені в Китаї,
- це священники з простреленими паспортами.
- Війна, мов сука, вигодовує щенят, яких їй підкидають,
- назавжди роблячи їх сестрами та братами.
- Твої брати з грізними позивними.
- Твої поети з недописаними віршами.
- Земля з гарячим камінням лежить під ними.
- Апостоли за ними стоять з книгами і ножами.
Сергій Жадан
|