Дипломникам, майбутнім дипломникам, та їх керівникам
03.06.2016
Пропонуємо прочитати:
Еко У. Як написати дипломну роботу: Гуманітарні науки / Умберто Еко; перекл. за ред О. Глотова. – Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 224 с.
Книга великого Умберто Еко не тільки практичній посібник, що випливає з її назви. Це дорогоцінна можливість почути голос Еко- викладача.
ЦИТАТИ:
«В моїй книзі немає порад про те, як займатись наукою, або намагання довести цінність цих занять. В ній прокреслено шлях , за яким треба йти, щоб в призначений день перед поважною комісією ви могли покласти пачку прошнурованих аркушів, яка відповідає нормативам і складається з потрібної кількості відрукованих сторінок. Цей окреслений шлях має допомогти вам, щоб ці аркуші паперу, тобто диплом, хоть якось відповідав вашій спеціальності і щоб він не ввів опонентів в стан тяжкої задуми».
«Пишіть все, що приходить вам на думку, але тільки у чернетках. Потім ви виявите, що захопившись, збились з основної дороги. В наступній редакції ви видалите все, що було відступом, все, що було в лапках перейде в посилання, або в додатки.
Мета диплому – доведення гіпотези, заявленої в передмові, а не демонстрування того, що ви знаєте про все на світі».
«Цитувати книгу, звідки взято думку, значить оплачувати рахунок. Вказати автора, в якого взято ідею чи інформацію, значить повернути борг».
«Переклад тексту не є джерелом. Це протез, як вставна щелепа, або окуляри».
«Єдине, чого не можна робити, це цитувати з других рук, стверждуючи, що ви досліджували оригінал. Наукова совість проти цього бунтує. Тай крім совісті, подумайте, як ви будете виглядати, якщо вас раптом запитають, як вам вдалось прочитати такий – то рукопис, який (що широко відомо) згорів у 1944 р».
«Не грайте в геніального відлюдника. Використовуйте власного наукового керівника або/та друзів як піддослідних, звертаючись до них з проханням перечитати вже готові розділи. Переконайтеся, що хоть хтось розуміє, що ви пишете».