Забужко О.С. «Музей покинутих секретів».

719 переглядів

17.09.2015


Існує таємнича теорія струн, що бринять у просторі, пронизують його і пов’язують одне з одним частки всесвіту, а значить, наших предків, наше кохання, наші сни.

Цією теорією  можна спробувати пояснити поетичну магію роману О. Забужко. Кохання головних героїв будить, піднімає з прірви забуття, прояснює і озвучує голоси людей, що ніколи не бачили один одного, людей, розділених часом і жорстокістю доби. Химерний клубок людських доль ХХ століття (від 40 – х років до першого Майдану) стає живою, приватною історією кожного з нас. Це наш розпач, наш біль, наша мужність, наша пам’ять. Врешті – решт, наш нинішній відчайдушний оптимізм.