Як виграти на боці правди: книги, фільми, подкасти, навчальна гра
04.05.2025
КНИГИ
Бернейс Е. Пропаганда / Едвард Бернейс. – Київ : Сварог, 2023. – 128 с.
Епохальна, суперечлива особистість в історії політичної думки та PR, Едвард Бернейс (1891–1995) першим запропонував науковий метод формування та маніпулювання громадською думкою, котрому дав назву «інженерія згоди», що став тепер відомим. Під час Першої світової війни активно працював у Комітеті громадської інформації (CPI), впливовому пропагандистському апараті, покликаному «показувати, рекламувати продавати» цю війну американцям – як війну, яка «зробить світ безпечнішим для демократії». CPI став прототипом маркетингових стратегій майбутніх війн. Застосовуючи методи, засвоєні в CPI, а також деякі ідеї Уолтера Ліпмана, Бернейс став затятим прихильником пропаганди як інструменту демократичної та корпоративної маніпуляції народом. Сенсаційна книга «Пропаганда» (1928) розкриває його жахаюче прозорливе бачення пропаганди як способу керування колективною свідомістю в різноманітних сферах, включаючи уряд, політику, мистецтво, науку й освіту.
Померанцев П. Як виграти інформаційну війну. Пропагандист, який перехитрив Гітлера / Пітер Померанцев, пер. з англ. Ю. Любки. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2025. – 400 с.
Чи знали ви, що під час Другої світової британці створювали фейкові нацистські радіостанції, розповсюджували листівки для поширення ухилянства в Райху, а матерям загиблих німецьких солдатів надсилали продуктові посилки нібито від синів із-за кордону, щоб у тилу ворога створювати міф про масове дезертирство? За всіма цими блискучими інформаційно-психологічними спецопераціями стояв Сефтон Делмер, який свій талант поставив на службу батьківщині і створив цілу команду для перемоги в (інформаційній) війні. Пітер Померанцев розказує його біографію так, ніби змальовує весь портрет епохи між двома світовими війнами, окремо акцентуючи на технічному прогресі, який зробив пропаганду справді масовою. Багата на деталі й написана легко, мов художній роман, ця нон-фікшн книжка дає читачу поживу для роздумів: чи може пропаганда бути й доброю, а не тільки поганою? Чи можна брехати на благо? Сефтон Делмер – зрадник журналістських стандартів і злий геній чи патріот, який допоміг своїй країні вижити й перемогти? Де та межа, коли дуже талановита й майстерна дезінформація перетворюється фактично на твір мистецтва? Це історична книжка про давно забуті події, які пронизливо точно нагадують наш час і нашу війну.
Девіс Д. За їхніми власними словами. Як російські пропагандисти викривають наміри Путіна / Д. Девіс ; передмова Т. Снайдера. – Ганновер : Іbidem Press, 2024. – 460 с.
Книга складається з есеїв і статей, написаних авторкою між 2019-м і 2023 роками для таких видань, як The Daily Beast і Центр аналізу європейської політики (CEPA). Вони висвітлюють міжнародні справи Росії крізь призму пропагандистської тактики Москви.
«Протягом понад двох десятиліть перед кремлівськими агітаторами було поставлено завдання заздалегідь закласти основу для різних внутрішніх і зовнішніх дій режиму Володимира Путіна. Таким чином, російські державні засоби масової інформації надають ключові підказки для розкриття – часто зловісних – цілей, які уряд Росії мав і планує переслідувати за кордоном, від втручання у вибори до військового вторгнення. Метою цих заходів є встановлення нового світового порядку з Росією на чолі.
[…] У 2024 році пропагандисти Путіна зіткнуться з можливістю потенційного судового переслідування за їх активне підбурювання до геноциду. Вони викручуються, розповідаючи різні взаємосуперечливі історії і засуджуючи тих самих гравців, яких вони звикли використовувати. Загнані в кут, вони вдаються до ядерних погроз і вимагають ще більше крові від України, єдиним злочином якої є її прагнення до демократії та свободи».
Яковлєв М. Теорії змов. Як (не) стати конспірологом / Максим Яковлєв. – Київ : Віхола, 2023. – 352 с.
Український політолог-міжнародник Максим Яковлєв пише про інформаційне поле, у якому є безліч неймовірного, безглуздого, але з успіхом споживаного людьми контенту. «Про масонів, ілюмінатів, світовий уряд, віру в пласку Землю чули майже всі», – пише автор, додаючи, що, крім цих поширених конспірологічних теорій, є й локальні, такі, що притаманні лише певним групам. І все б нічого, мовляв, кожен ладен вірити в те, що хоче. Але часто теорії змов стають інструментом шахраїв або відіграють певну роль в інформаційних війнах.
Як допоможе: Книжка про те, як працюють теорії змов, може стати в пригоді й під час повномасштабної війни, коли кількість фейків і притягнутих за вуха обґрунтувань різних ситуацій досягає максимуму. Яковлєв переконаний, що «прочитання цієї книжки надихне по-новому поглянути на світ, бо він гідний того, щоб його досліджували, пізнавали, розкладали на зрозумілі компоненти, а потім збирали докупи в певне цілісне уявлення». У книжці також – про «Піцаґейт», некрокомунізм, «Біле братство», Conspiracy Cons, ковідну пандемію та загибель принцеси Діани.
Ґауді Т. Сила запитань. Як ефективно комунікувати та переконувати інших / Трей Ґауді. – Київ : Наш Формат, 2022. – 248 с.
«Сила запитань» – це книжка американського політика, телеведучого й колишнього федерального прокурора Трея Ґауді про вміння переконувати. Він вважає, що у світі офлайн-спілкування вміння вправно комунікувати є інструментом захисту, як себе, так й інших. «Я хочу допомогти вам стати своїм адвокатом і навчитися захищати те, у що вірите, опанувавши мистецтво ставити правильні запитання у правильний час, у правильній послідовності й у правильній формі», – запевняє Ґауді. Фактично автор у формі мемуарів розповідає про те, як у певній робочій чи життєвій ситуації зміг вплинути на іншу людину.
Як допоможе: Уміння переконувати є важливим, але ще важливішим є розуміння та вміння відчути, коли тебе переконують або намагаються тобою маніпулювати. Маючи ці знання, можна збудувати певний захист у ворожому середовищі й налагодити інформаційну гігієну.
Як російський інформаційний корабель пішов на… Наративи пропаганди під час повномасштабної війни / видання Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. – Київ : Саміт-книга, 2023. – 488 с.
До збірника увійшли вибрані матеріали щоденних дайджестів російських фейків і пропаганди, підготовлені Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики. Матеріали книги день за днем висвітлюють хроніку інформаційної війни: від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022-го і до кінця листопада 2023 року. Видання адресоване всім, хто досліджує наративи і методи кремлівської пропаганди, історикам російсько-української війни, а також правоохоронним органам, які розслідують інформаційну агресію Росії.
Кирилюк О. Л. Битва за мозок. Як вистояти й перемогти в інформаційній війні / Ольга Кирилюк. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2024. – 255 с. : іл.
Ольга Кирилюк поділилася прикладами найбільш підступних маніпуляцій, які нині поширені в інфопросторі:
- «Дії агресора та країни, яка захищається, подають як однакові. Наприклад, якийсь “експерт” розповідає: “Росія бомбить мирні міста, але ж і Україна бомбить бєлгород”».
- «Коли нашу увагу фокусують на проблемах у власній країні, а ворог ніби зникає з контексту. Наприклад, історія з дискредитацією армії, коли ми дожилися до того, що в одній із київських шкіл діти показали сценку, де жартома “били” людину у військовій формі».
- «Коли у вас викликають недовіру до представників інших регіонів чи певних соціальних груп. Такі сварки навмисне розпалюють цькуванням у соцмережах. Чим більше ми пересваримося між собою, тим менше агресії залишиться в бік ворога і тим слабшою буде наша єдність для опору агресору».
ПОДКАСТИ
Авторки та ведучі подкасту «Деколонізаторки» – культурологиня Маріам Найем та літературознавиця Валентина Сотникова. Протягом усього сезону ведучі будуть аналізувати явище деколонізації не лише з позиції теорії, а й на основі власного досвіду та паралелей з історії інших націй. Поєднуючи аналіз фахової літератури з аналізом популярної культури, Маріам та Валентина спробують розкласти багатокомпонентний процес деколонізації на маленькі, поступові кроки.
ФІЛЬМИ
Цикл фільмів «Велика російська брехня» створено для спростування наративів російської пропаганди.
«Теми та проблематика, які порушує цей документальний цикл, значно ширші за вже звичне слово «фейк». Російська пропаганда вправніша та небезпечніша за інформаційні вкиди, що часто виглядають комічними й недолугими – власне, найбільшою небезпекою було б недооцінювати її вплив», – коментує виконавчий продюсер проєкту та телеканалу Суспільне Культура Лук’ян Галкін.
ГРА
Командна гра для тих, хто хоче навчитися розпізнавати ворожі впливи та російські фейки. Розвивати критичне мислення – цікаво, весело та корисно, якщо це робити через гру. Цей сайт стане у нагоді вчителям, викладачам та усім, хто шукає нові способи для поширення медіаграмотності.
Кожне завдання розроблене на основі фейків та маніпуляцій, які поширювалися в Україні і не тільки. Завдання містить в собі питання, відповідь та пояснення – те, що ведучий повинен розповісти учасникам після озвучення правильної відповіді.
