Лютий довжиною в два роки. Поезія
351 переглядів
«Війна. Культура. Людина // Мистецькі рефлексіі» ⇒
24.02.2024
24 лютого 2024 року минає два роки від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. Це вторгнення стало кульмінацією загарбницької війни, яку росія розпочала 10 років тому з анексії Криму й окупації Донбасу.
Пам’яті Максима Кривцова, воїна й поета
Сідаєш в броню
наче у човен
накладаєш на очі
тактичні окуляри
замість монеток
і запливаєш у Стікс посадки.
Водій-механік Харон
впевненно мчить
у невідомість і достеменність
гуде двигун
наче перше слово
сьогодні твій Бог носить легкі плити
мультикамові брюки з наколінниками
хоча вони більше треба нам
аніж Богу
заряджає кулеметну стрічку
і хто його знає
чи сподобаються йому твої
тактичні окуляри з барахолки
і хто знає
де закінчується Стікс
і куди тебе занесе течія.
Головне
поправ окуляри
міцно притисни зброю до грудей
і дихай
дихай
дихай
бо
коли
ще.
Катерина Калитко
Вітер такий, що видуває літери з книг,
і вони лежать порожні, білі, як ці сніги.
Там, за порогом, я хотіла би мати квітник,
спільний з тобою, де квіти ніколи не гинуть,
вічно тривають, і в них людські імена –
всі заслужили на благо живого саду.
Вся порожнеча наших великих знань
разом з водою відлиги у ґрунт осяде.
Рай, зрозумілий іще тільки нам і тут –
брати руками землю, рости із неї.
Але сніги великі. І понад ними цвітуть
квіти артилерійської батареї.
ДИВИТИСЬ ТАКОЖ:
