Різдво посеред війни: мистецькі рефлексії. Поезія

27.12.2022

Ю. Мусаковська

• Різдво посеред війни. Світле свято в темні часи.
• Музика генераторів, приглушені голоси.
• В кожного своя втрата, cхована під пальтом.
• Залягла на плечі втома вагою в тисячу втом.
• Метушня передсвяткова, але змазані кольори.
• Цьогоріч для війська — найцінніші дари.
• Найпалкіша молитва, робота серця і рук.
• Чорні мішки чекають на Іродових слуг.
• Світло ощадливе. Очі горять замість різдвяних вогнів.
• Вже народився той, хто смертю смерть переміг.
• Тут поміж нами — прозорі постаті, до яких
• кидаєшся обійняти, а вони тануть, як сніг.

Мар’яна Савка

• Темний грудень. Снігова імла.
• Крига з лютня все ще не скресала.
• Триста днів я ніби й не жила,
• Хоч потрохи дихала й писала.
• Триста перший на календарі.
• Стільки засвітилося вгорі
• Світлих душ, що з темряви зоріють.
• Йдуть вигнанці. Вітер їм в лице.
• Присвіти дорогу каганцем.
• Шоб не оступилася Марія.

• Темний грудень. Триста днів війни.
• Ніч така, як люлька без кресала.
• В кожухи Марію загорни –
• Аби матір божа не змерзала.
• Під ногами хрусне гострий лід.
• Іродове військо йде услід,
• Добрий Бог тримає пуповину.
• Йде снігами діва без гріха.
• Канонада бою не стиха.
• Світ чекає на людського сина.

Ігор Римарук