Запали свічку пам’яті! Книги про трагедію Голодомору

Епплбом Е. Червоний голод. Війна Сталіна проти України / Е. Епплбом. – Київ : HREC PRESS, 2018. – 440 с.

У книзі «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Премія Фундації Омеля- на й Тетяни Антоновичів, 2017, Премія Лайонела Гелбера, Премія Даффа Купера, 2018) Енн Епплбом висвітлює історію Голоду 19321933 років та події, що цьому передували.
На основі архівних документів, щоденників, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців авторка доводить, що штучний голод в радянській Україні та репресії проти української інтелігенції на початку 1930-х стали складовими єдиного наміру Сталіна та його поплічників. Більшовицькі лідери добре пам’ятали, як майже втратили Україну в 1917 – 1920 роках. Коли з масовими виступами українських селян проти колективізації ця загроза виникла знову, комуністична влада вдалася до політики творення голоду, яка забрала життя майже чотирьох мільйонів людей. Проте, як зазначає Епплбом, в історичній перспективі Сталін програв війну проти України, котра врешті виборола незалежність.

Глосарій Голодомору / упоряд. Н. Романец. – Київ : Національний музей Голодомру – геноциду, 2024.

У книзі вміщено 116 термінів – це власні назви, історичні, етнографічні, соціальні, суспільно-політичні та інші поняття, а також радянізми, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років. За словами Наталі Романець, структурно їх можна поділити на кілька груп, зокрема, назви злочину, вчиненого в 1932-1933 роках, що вживалися в різні роки (голодовка, голод, геноцид), передумови Голодомору (терміни, пов’язані з колективізацією), механізми Голодомору (як здійснювався геноцид та пов’язані з ним репресивні заходи), життя села в роки Голодомору (побутові словесні новотвори, пов’язані з виживанням), наслідки злочину, вшанування пам’яті жертв і визнання Голодомору актом геноциду.

Для кращого розуміння статті доповнюють світлини предметів та документів, чимала частина яких – із фондової колекції Музею Голодомору.

П’янкова Т. Вік червоних мурах / Т. П’янкова. – Київ : Наш формат, 2022. – 256 с.

Жорна життя перемелюють людей на борошно, і ніхто не знає, що виліпить із нього час… Сім’я молоденької Явдохи помирає від голоду, як і багато інших родин у Мачухах. Дружина радянського комісара Соломія то практикує лікувальне голодування, то несамовито «заїдає» втрату дитини і байдужість власного чоловіка. Представник сільської влади Свирид узагалі заплутався в почуттях і не знає, що зараз керує ним — закохане серце чи партія…
Здається, усі ці люди такі різні, що між ними — нездоланна прірва. Та вони ще не знають, що насправді йдуть одне одному назустріч. Йдуть, аби нарешті обійнятися і збудувати крихкий міст понад ненаситним мурашником своїх мучителів…
Глибокий психологічний роман про одну з найскладніших сторінок української історії — Голодомор 1932–1933 років, де на тлі неосяжної трагедії тонко зображена кунсткамера людських доль.