День збройних сил України

539 переглядів

06.12.2023

Поезія з фронту

Артур Дронь – поет зі Львова, солдат Збройних Сил України і комбатант російсько-української війни. Закінчив факультет журналістики ЛНУ ім. І. Франка, працює у «Видавництві Старого Лева». Автор книги віршів «Гуртожиток № 6», співавтор кількох альманахів та публікацій у друкованих і онлайн-виданнях. Окремі вірші перекладені на англійську, литовську, польську, італійську, норвезьку, французьку та білоруську  мови.

Вірші цієї поетичної збірки написані на фронті, але вони не про війну. Вони про людей, які люблять більше, ніж бояться. Які були тут і не пішли звідси. Такою мовою солдати згадують своїх, а діти пишуть листи на аркушах шкільного зошита. Нею говорять про біль і надію. Прощаються і люблять.
«За кожним військовим стоять близькі люди, в яких інший, але теж надзвичайно складний і болючий досвід. Батьки, кохані, діти, найближчі друзі. Тексти від імені інших – це справді монологи різних людей, в які я мінімально втручався, аби з розрізнених фраз зробити поезію».

Перед межею збережи
оцю Любов, як ріст ожин.
Сержантську відданість.
Дитинячу, собачу.
Цей плач, який
не переплачу.
Дійти до меж,
окреслити сліди.
Тримати межі
і триматись разом.
І залишитись в жовтні назавжди.
Як за наказом.
Бо ця Любов
що як тупі ножі,
гірка Любов,
яка стає твоєю,
тримається на тих
хто на межі.
І тих, хто за межею.

Українська поетеса, волонтерка, військовослужбовиця, морський піхотинець, військовий медик, розвідниця Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.

«…всі плечі надто слабкі щоб витримати одне серце
сильні слова завжди занадто слабкі
сильне тіло смертне
голос не гасне якщо вміє бути
у кожній жінці живе солдатка
якій доведеться пройти пітьму наодинці
і вся поміч непотрібна
і всі плечі – зайві
і все важке – тільки двома руками
і всі кохання – прожиті й полишені
і вся самота – твоя
і вся ніч світу – як одне сонце одного життя»

Чорногуз Я. [Dasein: оборона присутності ] : вірші / Ярина Чорногуз. – Київ : Віхола, 2023. – 112 с.

«Dasein» – це один з концептів філософії Гайдеґера, означає буття тут і зараз, серед речей і людей, пережиття досвіду у всіх його когніціях. Війна – це якраз та річ, яка, у принципі, дозволяє осягнути дуже багато речей про присутність та реальність. Я дуже багато згадувала оцю його філософію, поки була в армії – тому збірка так називається.

• «Світ зійшовся клином на обороні цієї землі.
• І навіть якщо буде щось опісля цього, навіть тоді –
• нам іншого вже, мабуть,
• ніколи насправді не буде треба».

«У цій добірці, – пише Ярина, – промовлятиме моя пам’ять про Скадовськ і морське узбережжя Херсонщини, Сєвєродонецьк та Маріуполь, висоти над Новоайдаром, дорогу Бахмут‒Лисичанськ і села по той бік Сіверського Дінця, річки, яка стала українським Стіксом. І всі вони відчуваються мені як ще одна мала батьківщина, бо вони переміряні нашими кроками вздовж і впоперек. Деякі вільні й оборонені, більшість з них – ще належить звільнити».