Читаємо істориків. Беремо відповідальність за майбутнє.

893 переглядів

29.03.2019

Харарі Ю. Н. 21 урок для 21 століття / Ювал Ной Харарі. – Киів : Book Chef, 2018. – 416 с.

Ювал Ной Харарі в новій книзі «21 урок для 21 століття» дивиться на сучасні проблеми крізь лінзи майбутнього. Як уберегти світ від ядерної війни, приборкати зміни клімату й адаптуватися до технологічних трансформацій? Які вади мають сучасні політичні системи? Куди прямуватиме людство?

Харарі спонукає до дискусії про глобальні виклики, що визначатимуть цивілізаційний розвиток. Його Уроки стають передумовою успішного іспиту із творення майбутнього.

 

Ферґюсон Ніл. Площі та вежі. Соціальні зв’язки від масонів до фейсбуку / Ніл Ферґюсон. – Київ : Наш формат, 2018. – 552 с.

Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої — правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися з приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі — не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив та підсилив їхню роль, ставши новим варіантом втілення громадських площ. У цій книзі Ферґюсон аналізує роль мереж в історії людства, споконвічне протистояння між мережами та ієрархічними структурами, а також пропонує засвоїти уроки, які дає історія поширення мереж.

«Не вірте тільки «вежі, або тільки Майдану». Вірте у мережі між вами. Нехай це буде мережа, яку ви будуєте роками, яка з’єднує з тими, хто співчуває Україні у світі, з молодими українцями, які вірять в Україну» (Ніл Ферґюсон).

 

Slezkine Yuri. THE HOUSE OF GOVERNMENT: A SAGA OF THE RUSSIAN REVOLUTION. – Princeton (NJ) : Princeton University Press, 2017.

Книга ввійшла в список кращих книг року The New York Times, The Guardian, The Economist, The Spectator, Le Monde, литературного додатку Times і London Review of Book.

Лауреат премий:

      • PROSE Award, 2018
      • George L. Mosse Prize, 2018
      • Norris and Carol Hundley Award, 2018

«Книга Юрія Слезкина — не просто історія Будинку уряду, викладена компактно і стрімко, так само, як тривала столітня історія радянського проекту. Це, насамперед, спроба розглянути всю цю історію, як хроніку розвитку мілленарної секти – апокаліптичного вчення, про кінець старого світу і прихід нового. В одному контексті з християнством та ісламом, радянська секта отримує свої святині і табу, а Будинок на набережній стає її головним храмом, таємним містом жреців Макчу – Пікчу. Як не дивно, однієї цієї книги цілком досить, щоб отримати повне, струнке і виразне уявлення про головний соціальний експеримент людської історії» (Дм. Биков).

Плохій С. Ялта. Ціна миру / Сергій Плохій. – Київ : Клуб сімейного дозвілля, 2019. – 416 с.

Третє лютого 1945 року. До вілл поблизу чорноморського курорту Ялта прибули два найпотужніші лідери демократичного світу — Рузвельт і Черчилль. Вони називали себе аргонавтами, які дісталися чорноморського узбережжя, щоб відібрати золоте руно у дракона, що ніколи не спав. Золотим руном мало стати завершення війни, а драконом був господар маєтку – Йосип Сталін. Ця доленосна зустріч визначила стратегію перемоги над Німеччиною та Японією. Проте роками довкола наслідків Ялтинської конференції точаться запеклі суперечки: чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією? Хто продав Східну Європу? Чи дійсно західні лідери могли змінити в Ялті хід історії? Спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи й протоколи зустрічей, Сергій Плохій не просто дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні.