Війна. Культура. Людина
23.08.2023
Презентуємо новий постійно діючий формат:
«Війна. Культура. Людина // Мистецькі рефлексіі»
Знайомимо з художніми текстами, творами живопису, музики, театру.
«У культури з війною стосунки складні. Можливо, культура з’явилася з потреби увічнювати воїнів. Молитися богу, вбивати ворогів, оплакувати померлих – три речі, які її породили. Драми любові, насолода від життя, кайф буденності – це вже речі пізніші. Культура цікавиться ними, коли війна йде в тінь. Коли боги війни впадають у сплячку.
Можливо, культура для того і потрібна, щоб навчитися говорити про смерть і війну. А з іншого боку – немає нічого чужішого для культури, ніж смерть і війна. Війна вбиває культуру, вбиває потребу в культурі. Пожирає культуру.
Смерть – найбільш безсенсовна річ, яка з нами може статися. І водночас річ, яка є джерелом такої кількості сенсів. Оплакувати смерть, врятуватися від смерті, дивитися в очі смерті, тікати від смерті.
Так і з війною. Всередині війни – пустка. Але з цієї пустки народжується чорторий, який так багато чого визначає.
Війна – це чорна діра небуття. Її холодна близькість робить цінність живого такою неймовірно присутньою, неймовірно гострою» (В. Єрмоленко).