Сто років журналу «Всесвіт»
86 переглядів
13.01.2025
Журнал «Всесвіт» – це найстаріший український літературний журнал, який видається від січня 1925 року, заснований видатними українськими письменниками Василем Елланом-Блакитним та Миколою Хвильовим і художньо редагований Олександром Довженком.
Сумарний річний наклад видання у 1930-31 роках сягав позначки у 1,5 млн примірників – тобто воно було по-справжньому популярним і впливовим. Але встановлення жорсткого партійного контролю над усією літературою вбило і той «Всесвіт», і багато інших журналів та видавництв, які масово виникали за попередньої доби «українізації».
З другої половини 1958 року починає виходити журнал «Всесвіт», цілком присвячений перекладові, – на той час це було колосальним проривом штучно затримуваної у провінційних рамках української літератури на світові обшири.
За 100 років свого існування часопис надрукував більше півтисячі романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматургічних творів, тисячі статей, розвідок, есе, репортажів, інтерв’ю авторів із 105 країн світу в перекладах із 84-х мов світу.
Читачі добре пам’ятають блискучі переклади романів «Сто років самотності» Габріеля Гарсіа-Маркеса, «Love Story» Еріка Сіґела, «Хрещений батько» та «Останній дон» Маріо П’юзо,«Бунт розуму» Ірвінґа Стоуна, твори Дж. Орвела, Кафки, Цвайґа, Беккета, Фолкнера, Джойса, Гемінгвея, бестселери Крісті, Кінґа, Гейлі, Доктороу, Відала, Кардіналь та безлічі інших письменників, які вперше вийшли в перекладах українською мовою саме у «Всесвіті».
В журналі була надрукована добірка перекладів репресованого лідера неокласиків Миколи Зерова разом із супровідною статтею Григорія Кочура (№ 10, 1963). Появою цієї публікації вельми переймався вже тяжко хворий Максим Рильський, якому єдиному з «п’ятірного грона» судилося заціліти.
Незмінним принципом журналу до 1993 р. було видавати іноземну прозу тільки вперше на радянському і пострадянському просторі, тобто вся проза, що тоді з’являлася в журналі «Всесвіт», виходила на цих теренах вперше. І це були твори, перекладені українською мовою. У ті часи український журнал шукали росіяни і грузини, білоруси і вірмени, представники багатьох інших національностей, аби хоч поверхово, без знання української, але ознайомитись із кращими творами, що пропонував часопис.
Журнал іноземної літератури «Всесвіт» впродовж багатьох десятиліть був єдиним літературним «вікном у світ» і джерелом систематичних знань, культурного досвіду відкритих суспільств для українських читачів найширшого професійного спектру. Незаперечним є той факт, що кілька поколінь української інтелігенції, «актуальних» українських політиків і найширших верств населення зростали саме на публікаціях «Всесвіту». На базі часопису була створена потужна школа українського перекладу і перекладознавства, яка й досі є неперевершеною в Україні.
Журнал іноземної літератури «Всесвіт» у ХХ сторіччі (1925–2000) : бібліогр. покажч. змісту / укл. О. Микитенко, Г. Гамалій. – Київ : Всесвіт, 2004. – 711 с. : фотогр.
Видання віддзеркалює всі – до найменшої замітки – публікації журналу від січня 1925 р. до грудня 2000 р., подає розгорнуту історію часопису на тлі літературного процесу України і розповідає про становлення української школи художнього перекладу. Історію журналу доповнюють численні фотографії.
Сайт журналу: https://www.vsesvit-journal.com/
Використано матеріали сайтів: