Запорізька книжкова толока 2017
10.11.2017
|
27-29 жовтня 2017 року у Запоріжжі відбувся третій Міжнародний літературний фестиваль «Запорізька книжкова толока». Серед учасників були представники 61 видавництва та 9 книжкових магазинів. До організації долучилося 16 іноземних, всеукраїнських та місцевих організацій. У різноманітних заходах фестивалю взяли участь понад 200 митців. |
Пропонуємо прочитати:
Порода: Антологія українських письменників Донбасу / упоряд. В. Білявського, М. Григорєва ; ред кол. : А. Курков, В. Рафєєнко, С. Жадан. – К. : Легенда, 2017. – 412с. Донеччина і Луганщина – українські землі, на яких тривалий час системно і глибинно творився український культурний простір загальнонаціонального значення, тож претензії окупантів на цю територію безпідставні ще й тому, що їх не підтримав жоден із ключових митців, які до 2014-го творили літературу на цих важливих теренах не лише українською, а й російською мовою. “Порода” – це культурна і громадянська позиція творчих сил Донбасу, і ця позиція безсумнівно українська. |
|
Мені здається, що ця антологія показує, наскільки різноманітним, наскільки багатобарвним є літературне, культурне поле Донбасу. Сказати, що це є стилістично чи тематично витриманий продукт, очевидно, не можна. Всі дуже різні і в цьому, власне, і прекрасність, головна інтрига літератури, і літератури українського Донбасу, зокрема.
Сергій Жадан, член редколегії, автор.
- “Я за те, щоб не розподіляти нашу країну на схід і захід.
- Тому ця книжка, «Порода», і має мандрувати всією Україною.”
- Ірен Роздобудько, автор
Книга, що найбільше відповідає лейтмотиву фестивалю та цінностям Запорізької книжкової толоки – «Дім для Дома» Вікторії Амеліної (Видавництво Старого Лева):
|
Амеліна В. Дім для Дома / Вікторія Амеліна. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 384 с. Смішний пудель на ім’я Дом розповідає нам історію родини — старого полковника та кількох поколінь жінок. І пес, і люди почуваються ніяково у невеличкій львівській квартирі, де жив раніше… Яка різниця хто? Камені не розкажуть. Або розкажуть — якщо маєш собаче чуття. Та хіба є історії, які допоможуть — полковнику зі сходу України чи хоча б його псові — нарешті відчути себе вдома у Львові 90-х? Здається, до чужої скрині вже ніколи не підібрати ключа. Вже ніколи не відпустити штурвал винищувача. Ніколи ні пес, ні стіни не приймуть нових господарів. Але буває, чужа таємниця виявляється й твоєю також. І, можливо, героям цієї історії таки вдасться віднайти дім. |
|
Шинкаренко О. Череп / Олег Шинкаренко. – К. : Люта справа, 2017. – 192 с. Роман Олега Шинкаренка «Череп» досліджує ірраціональне коріння так званого «Русского мира», який призвів до росту агресії та мілітаризації сучасного російського суспільства. Персонажі роману — архетипова трійця билинних богатирів, сатирично трансформована сучасною російською дійсністю — подорожують із крайнього сходу Російської Федерації до України на танку Т-34, розфарбованому під гжель, щоб побороти міфічних бандерівців, придуманих російським телебаченням. В дорозі вони потрапляють у казкову реальність, яка пручається всім законам фізики, логіки та здорового глузду. Поступово герої втрачають всю доступну їм адекватність та остаточно підкоряються гіпнозу пропаганди, який пестить монстра їхнього ресентименту. |
Нікітін О. Маджонг / Олексій Нікітін. – К. : Фабула, 2017. – 416 с. Тут тобі й історія старого бібліофіла, що працював колись секретарем у радянського класика, і букініс та-невдахи, і ще з десяток екзотичних життів «які обрамляють головну інтригу роману». Вона полягає у старій, як світ, ідеї про те, що все на цьому світі взаємопов’язано, всі містечкові оповідки складуться в роман з часом, в якому магія китайської гри спроможна вплинути навіть на динозаврів радянської епохи. Не кажучи вже про «журналістську» молодь з її детективними розслідуваннями справи про міфічний третій том Мертвих душ Гоголя. |
|