Сто років Сергію Параджанову. Літературно-кінематографічний гід
450 переглядів
08.01.2024
Вірменин грузинського походження, творець візитної картки українського поетичного кіно, український і вірменський кінорежисер, народний артист УРСР (1990), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1991, посмертно) Сергій Йосипович Параджанов народився сто років тому, 9 січня 1924-го року.
«Параджанов – рідкісний людський тип, який належить не лише Україні, не лише вірменському чи грузинському кінематографу. Це людина, яка належить світу, світовій культурі… Скільки б і як би ми не жили – ніколи нам не забути цю дивовижну, цю яскраву квітку, яка була серед нас, яка дуже багато залишила для нашого життя, для мистецтва». (Іван Драч).
Рекомендуємо до перегляду:
«Тіні забутих предків» (в міжнародному прокаті «Дикі коні вогню» (англ. Wild Horses of Fire) – український художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії імені Олександра Довженка. Екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. За операторство відповідав Юрій Іллєнко, за композицію – Мирослав Скорик.
Рекомендуємо до читання:
У Кіно-Колі / за ред. Володимира Войтенка. – Київ : Дух і Літера, 2022. – 560 с. – (Постаті культури).
Книжка ґрунтована на публікаціях у часописі KINO-KOЛО (1997–2008). Вона представляє читачеві визначні постаті української й, послідовно, світової кінокультури. Від режисерів Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка, Леоніда Осики, Сергія Буковського, Олександра Коваля, сценариста Богдана Жолдака, операторів Вілена Калюти, Миколи Топчія, Сергія Михальчука до акторів Івана Миколайчука, Борислава Брондукова, Костянтина Степанкова, Маргарити Кринициної та інших.
Дзюба І. Сергій Параджанов. Більший за легенду / І. Дзюба, М. Дзюба. – Київ : Дух і Літера, 2021. – 224 с.
Книга Івана та Марти Дзюбів складається з текстів (мемуарні нариси, статті та інтерв’ю), які є своєрідними коментарями до життя і творчості Сергія Параджанова, одного з найвидатніших і найоригінальніших митців України та світу. Його образ складають міфи та міфологеми, переважно витворені самим Параджановим. Тексти авторів книги розширюють цей образ у найцікавіший спосіб – доповнюючи життєвими подробицями, сюжетами й концептуальними інтерпретаціями вчинків кіномитця, котрі однаковою мірою дотичні як до життя побутового, так і власне художнього. А ще ця книга дарує читачеві уявлення про те, як складався мистецький космос Параджанова, яким чином відбувся перехід від режисера, що працював з традиційними міфами комуністичної ідеології, до художника, що заговорив мовою національних міфологій в їхній авангардовій, напрочуд сучасній іпостасі.
Філоненко Б. Тіні забутих предків. Графічні історії / Б. Філоненко. – Киів : Артбук, 2016. – 56 с.
Фільм 1964 року «Тіні забутих предків» став справжнім культурним феноменом свого часу. Неоднозначно сприйняті та резонансні водночас, «Тіні…» яскраво виділилися на тлі пануючого соцреалізму радянських шістдесятих. Новаторство творчої команди, звернення до етнографії малодосліджених Карпат, непритаманні часу сцени привернули увагу як вітчизняної цензури, так і провідних закордонних режисерів. Такі видатні творчі прориви, потребують комплексного дослідження – у тому числі, і звернення до історій та легенд, які неодмінно супроводжують кінопроцес. Погляди авторів фільму на однакові події виявляються діаметрально протилежними, що унеможливлює встановлення єдиної істини. Також, постає цікавим дізнатися спогади про команду кінострічки мешканців Верховини, де проходили зйомки. Книга «Тіні забутих предків. Графічні історії» об’єднала історії про створення фільму, які були зібрані та дослідженні Борисом Філоненком, та відтворила їх у візуальних формах коміксів та плакатів авторства Клубу ілюстраторів Pictoric.
Сергій Параджанов і Україна / упоряд. Л. І. Брюховецька. – Київ : «Києво-Могилянська Академія», 2014. – 288 с.
У збірнику «Сергій Параджанов і Україна» розглянуто широкий комплекс питань, як творчого, так і соціально-політичного характеру. В наукових дослідженнях автори розглядають своєрідність творчого стилю постановника «Тіней забутих предків», «Саят-Нови» та нездійсненого фільму «Київські фрески», тогочасний мистецький контекст, роль образотворчого мистецтва в його режисурі. Ті, кого цікавить доля Параджанова та причини його арешту, зможуть познайомитись із розсекреченими архівами КДБ, а також сторінками «Щоденника» Святослава Іванова, Голови тогочасного Держкіно України. Цінними є спогади Марти Дзюби, Івана Дзюби, композитора Мирослава Скорика та інших людей, які спілкувалися з режисером. Завершують книгу думки Параджанова, висловлені в Києві після прем’єри в Києві фільму «Ашик-Керіб».
Екранний світ Сергія Параджанова : збірник статей / автор ідеї та упорядник Юрій Морозов. – Київ : Дух і літера, 2014. – 336 с. : 32 іл.
Книга «Екранний світ Сергія Параджанова» – це збірник статей, присвячених фільмам всесвітньо відомого кінорежисера. Автори статей – кінознавці з різних країн: України, Росії , Вірменії, США, Франції. Серед авторів: Іван Дзюба, Володимир Турбін, Лев Аннинский, Вадим Скуратівський, Мирон Черненко, Юрій Лотман, Януш Газда, Герберт Маршалл, Жорж Ніва…
До збірника увійшли рецензії на фільми С. Параджанова, опубліковані в кінознавчих виданнях у період з 1965 по 1989 роки, а також матеріали, написані порівняно недавно. Упорядник збірника – кандидат мистецтвознавства, кінознавець Юрій Морозов. Його статті про творчість С. Параджанова публікували в журналі «KINO-КОЛО», «Киноведческих записках» та інших виданнях.
Головна тема представлених у збірнику фотоматеріалів – С. Параджанов у роботі над своїми фільмами.
Сергій Параджанов. Колажі. Графіка. Твори декоративного мистецтва / упоряд. З. Саркісян. – Київ : Дух і літера, 2008. – 53 с.
У 2008 році до України приїхала виставка художніх робіт Сергія Параджанова. Проходила вона у Національному художньому музеї у Києві, якому Єреванський музей Параджанова довірив частину свого зібрання і тим самим відкрив для багатьох киян, як тоді казали, «незнаного» Сергія Йосиповича.
Побачити привезене аж з Вірменії параджанівське збіжжя вдалося не всім, а роботи майстра все ж надто дорогоцінні, аби ними розкидуватися по різних куточках землі, хай навіть один із цих куточків – друга батьківщина Параджанова. Однак лишити про нього згадку хотілося: спершу свідомим музейникам та видавцям, а як результат – читачам і глядачам.
Отже, завдяки видавництву «Дух і літера», така згадка все ж існує.
Параджанов С. «Тіні забутих предків» : розкадровки / С. Параджанов ; Луговський В. Невідомий маестро / В. Луговський ; ред. Л. Брюховецька. – Київ : Академія, 1998. – 176 с. – (Бібліотека журналу «Кіно-Театр»).
Ім’я Сергія Параджанова ще за життя стало легендарним не лише серед кінематографістів, а й серед людей найрізноманітніших професій. Діячі культури різних країн, а також прості люди, відвідуючи Київ, прагнули зустрітися з «Маестро Параджановим», кінорежисером зі світовим ім’ям, диваком, містифікатором, авантюристом, великим дотепником. Після смерті про нього багато написано, знято кілька документальних фільмів, в яких, переважно, аналізувалася творчість митця і майже не висвітлювалися його людські риси. А відтак його образ дещо не повний. Автор пропонованої книги працював з Маестро у фільмі «Тіні забутих предків», близько знав його протягом десяти років, тому наважився опублікувати деякі маловідомі матеріали, що стосуються особистого життя Параджанова. Та, мабуть, найцікавіше тут – розкадровки, зроблені рукою С. Й. Параджанова до фільму «Тіні забутих предків», теж досі невідомі.
Сергій Параджанов. Злет. Трагедія. Вічність : твори, листи, документи, спогади, статті, фотографії / упоряд. Р. М. Корогодський, С. І. Щербатов. – Київ : Спалах ЛТД, 1994. – 280 с.
Провідна тема книги – Параджанов і Україна – є надскладним переплетінням суспільних, творчих, мистецьких, виробничих та особистих взаємин, як зазначено у передмові упорядників Романа Корогодського та Світлани Щербатюк. Власне, для розробки концепції проекту «Тіні забутих предків. Виставка» ця тема знаходилась у фокусі кураторського погляду, що привело до багаторазового звернення до цього видання. Видання, яке зібрало у собі виокремленні тексти у трьох розділах «Злет», «Трагедія», «Вічність». Серед яких архівні матеріали, епістолярій Параджанова, у тому числі його листи з таборів, авторські есеї колег та друзів режисера, зокрема Георгія Якутовича, що був художником у фільмі «Тіні забутих предків» (1964), Івана Драча, що тоді ж «носив за Параджановим плаща», Івана Дзюби, який підтримав політичний протест у кінотеатрі «Україна» у 1965, Івана Чендея – сценариста кінокартини, та оператора Юрія Іллєнка.