«Слово триваюче». Ігор Калинець (85 років з дня народження)

52 переглядів 

08.07.2024


 

 

 

Ігор Калинець – поет, прозаїк, дисидент, політв’язень

 

«Здається, я знаю, в який спосіб сьогоднішній читач іще може здивуватися Калинцеві… З томом Калинця треба приїхати до Києва, прийти на Андріївський узвіз і розшукати там Дзвінкову Пані. Треба стати коло неї й слухати гру її дзвіночків – доти, доки слух тобі не промиється настільки, що почнеш розрізняти бодай половину з двохсот шістдесяти трьох кольорових відтінків звуку.

 

Треба послухати її оповідок – а говорить вона, як ворожить: кожному охочому, не на те, щоб люди в неї купували, а «щоб знали» – по проповідницьки, «княжою мовою» говорить: про гончарів і кожум’яків, що дали ймення тутешнім урочищам, про таємну символіку орнаментів і колядок, поганських і християнських свят, про єдиний колообіг земних трудів і небесних світил: за кожним поворотом оповіді занурюєшся все глибше й глибше. І ось тоді, коли відчуєш, що вільно й безперешкодно пливеш у часі, як по ріці, – щойно тоді розгорнути Калинця. І прочитати «Тринадцять алогій» – від «Різдвяного алогійного» аж по «Звуки», і «Числа», і «Мій азбуковник», і «Орати метеликами» – не минаючи ні титли, не перериваючи плавби. І «Міф про козака Мамая», і «Ладі і Марені» – власне, цілу «Невольничу музу»: тоді стане видно, що в ув’язненні з поетом сталося, по суті, те саме, що оце щойно з тобою, тільки в не до порівняння драматично укрупненому, дольовому, кармічному масштабі – силоміць вирваний із свого соціального часу, «зека» Калинець просто відсунув його, як «пустушку», що враз перестала «довліти дневі» своєю злобою, – і поплив за часопотоком Дзвінкової Пані, в якому все, що записано в Книгу Життя, тисячоліттями зберігається незмінним. В цій Книзі поет із княжим іменем залишив і свої письмена. Ну а вже потім – уже тримаючи в умі цю, раз віднайдену, як казали в 1920-ті, «точку погляду», – прочитати ранню «Пробуджену музу»: вона куди більше «заземлена» на свій час, свою добу, і ту добу таки належить знати й розуміти, щоб почути крізь рядки її хрипкий, прискорений віддих («маєм вуха повні галюцинацій /раптом зривається хтось мамо /раптом зривається хтось Ірино /Стефо Михайле Славку Іване /раптом зривається хтось оглядається /відчиняє двері визирає у вікно»…), – але ж зрілий поет завжди є найпевнішим ключем до себе раннього, і, крім того, – раз відчувши непроминальне, відчути минуще вже не становить для душі завдання непереборної складности» (О. Забужко).

 

Калинець І. Пробуджена муза. Зібрання творів. Т. 1 / І. Калинець, передмова О. Забужко. – Київ : Факт, 2004. – 416 с.

До першого тому зібрання творів видатного поета увійшли поезії 1966–1972 років та переспіви з вірменської. Книжку «Пробуджена муза» складають збірки: «Вогонь купала», «Відчинення вертепу», «Коронування опудала», «Спогад про світ», «Підсумовуючи мовчання», «Віно для княжни», «Верлібровий вирок», «Реалії», «Додатки до біографії» та збірка Наапета Кучака «Сто і один айрен або Увійти в сад» у переспівах Ігоря Калинця.

 

 

Калинець І. Невольнича муза. Зібрання творів. Т. 2 / І. Калинець. – Київ : Факт, 2004. – 544 с.

До другого тому зібрання творів Ігоря Калинця увійшли поезії 1973–1981 років, написані під час ув’язнення та перебування на засланні. Книжку «Невольнича муза» складають збірки: «Світогляд Святовита», «Дзвениславині купави», «Дванадцята сумна книжка», «Тринадцять алогій», «Міт про козака Мамая», «Карпат, або Посельська книжка» та «Леді і Марені».

 

Калинець. І. Калиновий герб / І. Калинець. – Київ : А- ба-ба-га-ла-ма-га, 2016. – 320 с.

До книги Ігоря Калинця – одного з найтонших, найвишуканіших, і разом з тим – найвідважніших і найнезламніших українських поетів другої половини ХХ ст., який уперто виводив філігранні «юси» на холодному снігу радянської дійсності, – увійшли вибрані вірші з різних періодів його творчості.

 

 

 

 

ІРИНА ТА ІГОР КАЛИНЦІ

Найбільший вплив на І. Калинця мала поезія Б.-І. Антонича, для повернення імені якого в літературу поет багато зробив, зокрема разом із дружиною знайшов будинок і квартиру, у якій проживав поет, та його могилу; написав розвідку «Знане і незнане про Антонича».

 

 

Калинець І. Знане і незнане про Антонича : матеріали до біографії Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець ; Міжнар. ін-т освіти, культури та зв’язків з діаспорою Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – 2-ге вид., випр. і допов. – Львів : Друкарські куншти, 2011. – 272 с.

Це видання – спроба звести в одно розрізнені відомі, малознані, а то й зовсім невідомі факти з життя видатного поета Б. І. Антонича (1909–1937) та його близьких. Книжка може послужити базою для написання поважнішої біографії письменника.

 

 

Твори для дітей

 

Калинець І. Пан Ніхто / І. Калинець, ілюстр. Л. Стецькович. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2021. – 84 с.

Одного дня Арчик загубив свою рукавичку. А коли знайшов, виявив, що в ній оселився пан Ніхто. Що ж то за дивний пан, улюблені слова якого – «не» і «ні»? І чому він не хоче оселитися в рукавичці Арчикового брата, яку той губить уже зумисне. І чому ніхто не може побачити пана Ніхта?

Про все це ви дізнаєтеся, прочитавши зимову казку відомого письменника Ігоря Калинця.

 

Калинець І. Данка і Крак / І. Калинець. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. – 128 с.

Одного погожого дня до Данки завітав незвичайний гість — крук на ім’я Крак, який уміє розмовляти. Скільки цікавого з історії давнього Львова він їй розповів! Але, виявляється, птах, з яким так полюбила спілкуватися дівчинка, прилітає неспроста. Він розповідає їй про загадкового козака-характерника Купер’яна, таємницю якого Данці доведеться розгадати самій…

 

 

Фільми про Ігора Калинця

Три музи Ігоря Калинця. 2009 р. Документальний фільм, режисери Н. Бодревич та Л. Вєжбинський.

«Пан Ніхто, або Йосиф

ПанПрекрасний» про поета-шістдесятника Ігоря Калинця. Стрічка з’явилася на YouTube-сторінці режисера Олександра Фразе-Фразенка.

Основою фільму став один день з життя письменника Ігоря Калинця.