Прощаємось з імперськими міфами. Деколонізація свідомості
63 переглядів
05.02.2026
Мокрик Р. Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії / Р. Мокрик. – Львів : Локальна історія, 2025. – 432 с.
Ця книжка – розповідь про те, як культура стала полем бою. Упродовж століть російсько-радянська імперія намагалася сформувати в українців комплекс меншовартости, фальсифікувала нашу історію й нав’язувала свою мову. Ці стратегії культурної колонізації були для неї інструментом експансії та окупації, а також способом прокласти шлях до військового вторгнення.
Водночас це історія боротьби шістдесятників, дисидентів і правозахисників, які розуміли, що відстоювати національну ідентичність у часи радянського панування – це боротися за майбутнє. Навіть після розпаду 1991-го радянська імперія залишила по собі не лише назви вулиць і російську мову в містах, а й міти про «братні народи» та звичку озиратися на Москву, глибоко вкорінені у свідомості мільйонів українців.
Книжка Радомира Мокрика – спроба осмислити роль культури в російсько-українському протистоянні та нагадування про те, до яких наслідків може призвести нехтування нею.
Найєм М. Як вдихнути вільно? : посібник з деколонізації / М. Найєм. – Київ : Лабораторія, 2025. – 264 с.
Повномасштабна війна відкрила для нас гірку правду: російська агресія – це не лише боротьба за ресурси й території. Це прагнення колонізації однієї держави іншою. І ця колоніальна травма продовжує визначати наше сьогодення і впливати на майбутнє.
Хто ж ми насправді і що означає бути українкою/українцем? Чи маємо ми право на злість, коли треба відмовитися від власних спогадів? Чи можемо ми дозволити собі не знати, що робити далі? І як нарешті знову вдихнути вільно? Культурологиня Маріам Найєм пропонує нам навчитися не боятися власної правди і повернути здатність відчувати, говорити, належати і любити. Кожен розділ книги «Як вдихнути вільно?» представляє окремий етап деколонізації: перші три – злість, сором, розгубленість – описують психологічні пастки, в яких ми можемо перебувати десятиліттями, не знаходячи виходу; наступні – допитливість, горювання, створення, прощення – пропонують інструменти і практики для виходу з цих пасток.
Забужко О. Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емса / О. Забужко. – Київ : Комора, 2021. – 96 с.
Читачеві пропонується пройти захопливим маршрутом завдовжки в півтора століття, від сімейної світлини в Нью-Йоркській вітальні – до українського Таганрога і дитячих вистав «Москаля-чарівника» в домі Чехових, щоб знайти відповідь на одне з головних питань сьогодення: за які уроки історії, пропущені в XIX ст., Україна змушена розплачуватися ще і в XXI?
Агеєва В. Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність / В. Агеєва. – Київ : Віхола, 2025. – 432 с.
Віра Агеєва говорить про український досвід як постійну боротьбу за право пам’ятати в умовах, коли колонізатори забороняли нам самим розповідати про своє минуле й нав’язували вигідну їм інтерпретацію. Спротив політиці забування не припинявся ніколи. Розповідаючи захопливі історії, інтерпретуючи класичні й сучасні тексти, авторка показує, що збереження колективної пам’яті – це передумова виживання нації.
Кузнєцова Є. Мова-меч. Як говорила радянська імперія / Є. Кузнєцова. – Чернівці : Твоя підпільна гуманітарка, 2023. – 376 с.
Ця книжка – це спроба відповісти на питання: Чому наші стосунки з мовами саме такі? Чому і зараз є люди, яким соромно говорити мовою власних батьків чи дідів? Чому нам буває соромно за рідні діалекти? Чому деякі з нас досі вважають, що мова – це нейтральна річ у собі, і не знати мову власної країни – це нормально? Чому на території сучасної Росії прямо зараз гине стільки мов? Чому якась мова комусь здається вищою, а якась – нижчою? «Мова-меч» у ста невеликих розділах описує мовну реальність СРСР. Книжку можна починати читати з будь-якого розділу. Це науково-популярне видання для широкого кола читачів про мовні стосунки на тлі радянського періоду.
«Мова-меч» – це не заклик озброюватись мовою, як мечем. Ця книжка описує те, як в Радянському Союзі мечем стала російська. Рідна мова у боротьбі з імперіями має стати щитом.
Шабловський В. Кухня терору. Як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою / В. Шабловський. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. – 376 с.
Не розумієте, як їжа може служити пропаганді? У країнах, що називалися Радянський Союз, її подавали у кожній смаженій котлеті й кожній радянській їдальні від Калінінграда до Північного полюса, від Молдови до Владивостока. Політика, на жаль, була присутня і в тому, що їв перший секретар, і в тому, що споживав чи не мав що їсти пересічний громадянин великої тоталітарної утопічної держави.