Запорізька книжкова толока 2017
10.11.2017
27-29 жовтня 2017 року у Запоріжжі відбувся третій Міжнародний літературний фестиваль «Запорізька книжкова толока».
Серед учасників були представники 61 видавництва та 9 книжкових магазинів. До організації долучилося 16 іноземних, всеукраїнських та місцевих організацій. У різноманітних заходах фестивалю взяли участь понад 200 митців.
Пропонуємо прочитати:
Порода: Антологія українських письменників Донбасу / упоряд. В. Білявського, М. Григорєва ; ред кол. : А. Курков, В. Рафєєнко, С. Жадан. – К. : Легенда, 2017. – 412с.
Донеччина і Луганщина – українські землі, на яких тривалий час системно і глибинно творився український культурний простір загальнонаціонального значення, тож претензії окупантів на цю територію безпідставні ще й тому, що їх не підтримав жоден із ключових митців, які до 2014-го творили літературу на цих важливих теренах не лише українською, а й російською мовою. “Порода” – це культурна і громадянська позиція творчих сил Донбасу, і ця позиція безсумнівно українська.
«Мені здається, що ця антологія показує, наскільки різноманітним, наскільки багатобарвним є літературне, культурне поле Донбасу. Сказати, що це є стилістично чи тематично витриманий продукт, очевидно, не можна. Всі дуже різні і в цьому, власне, і прекрасність, головна інтрига літератури, і літератури українського Донбасу, зокрема.» (Сергій Жадан, член редколегії, автор).
«Я за те, щоб не розподіляти нашу країну на схід і захід. Тому ця книжка, «Порода», і має мандрувати всією Україною.» (Ірен Роздобудько, автор).
Книга, що найбільше відповідає лейтмотиву фестивалю та цінностям Запорізької книжкової толоки – «Дім для Дома» Вікторії Амеліної (Видавництво Старого Лева):
Амеліна В. Дім для Дома / Вікторія Амеліна. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 384 с.
Смішний пудель на ім’я Дом розповідає нам історію родини — старого полковника та кількох поколінь жінок. І пес, і люди почуваються ніяково у невеличкій львівській квартирі, де жив раніше… Яка різниця хто? Камені не розкажуть. Або розкажуть — якщо маєш собаче чуття. Та хіба є історії, які допоможуть — полковнику зі сходу України чи хоча б його псові — нарешті відчути себе вдома у Львові 90-х?
Здається, до чужої скрині вже ніколи не підібрати ключа. Вже ніколи не відпустити штурвал винищувача. Ніколи ні пес, ні стіни не приймуть нових господарів. Але буває, чужа таємниця виявляється й твоєю також. І, можливо, героям цієї історії таки вдасться віднайти дім.
Шинкаренко О. Череп / Олег Шинкаренко. – К. : Люта справа, 2017. – 192 с.
Роман Олега Шинкаренка «Череп» досліджує ірраціональне коріння так званого «Русского мира», який призвів до росту агресії та мілітаризації сучасного російського суспільства. Персонажі роману — архетипова трійця билинних богатирів, сатирично трансформована сучасною російською дійсністю — подорожують із крайнього сходу Російської Федерації до України на танку Т-34, розфарбованому під гжель, щоб побороти міфічних бандерівців, придуманих російським телебаченням. В дорозі вони потрапляють у казкову реальність, яка пручається всім законам фізики, логіки та здорового глузду. Поступово герої втрачають всю доступну їм адекватність та остаточно підкоряються гіпнозу пропаганди, який пестить монстра їхнього ресентименту.
Нікітін О. Маджонг / Олексій Нікітін. – К. : Фабула, 2017. – 416 с.
Тут тобі й історія старого бібліофіла, що працював колись секретарем у радянського класика, і букініс та-невдахи, і ще з десяток екзотичних життів «які обрамляють головну інтригу роману». Вона полягає у старій, як світ, ідеї про те, що все на цьому світі взаємопов’язано, всі містечкові оповідки складуться в роман з часом, в якому магія китайської гри спроможна вплинути навіть на динозаврів радянської епохи. Не кажучи вже про «журналістську» молодь з її детективними розслідуваннями справи про міфічний третій том Мертвих душ Гоголя.