«Просто жінка з великої літери»
25.04.2017
СВІТЛАНА ЙОВЕНКО
Світлана Андріївна Йовенко народилася в Києві 20 вересня 1945 року. Вищу освіту здобула у Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка. З 1968 по 1977 рік працювала у видавництві художньої літератури «Дніпро», з 1977 року завідує відділом поезії журналу «Вітчизна». Виступає у періодиці з поезіями, художніми перекладами, критичними та публіцистичними статтями з 1961 року.
Поезія Світлани Йовенко стала неодмінною складовою культурного життя України. Ім’я поетеси відоме за межами України.
Окремі її твори перекладено на білоруську, болгарську, грузинську, вірменську (книга «Синє хвилювання»), іспанську, киргизьку, литовську, молдавську, російську («Пора любви») мови. Вірш «Плач за поетом», присвячений М. Турсан-заде, став у Таджикистані народною піснею.
Основні мотиви поезії Йовенко – трагічна доля людини в цивілізованому світі ( поеми «Ніобея», 1969; «Чілі – птахо моя», 1974), пошук правди, туга за досконалістю, гармонією з людьми й природою, ідеальним коханням. Самобутній образ Києва – один із чільних у її поезії:
В колисці Києва, мов макове зерно – тремкої маківки невічний цвіт бузковий, – одне я знаю: ми – одної крові… (з поезії «В колисці Києва вуличка дитинства»).
Продовження читайте тут↓
Примітка:
Для того щоб, переглянути матеріал на весь екран, натісніть на квадрат зі стрілкою в правому кутку.