Як говорити з дітьми і підлітками про Голодомор? Твори про біль, пам’ять, людяність.
86 переглядів
20.11.2025
«Травми передаються від покоління до покоління навіть тоді, коли ми про них не памʼятаємо. Синдром набутої безпорадності, безініціативність, недовіра, розлади харчової поведінки, страх говорити про власні досягнення… – це лише невелика частина наслідків Голодомору… Щоб не допустити подібного у майбутньому і зцілитися від травми, потрібно про неї говорити, запалювати Свічку Пам’яті, дякувати нашим предкам. Таким чином ми стверджуємо правду, і це загоює наші рани» (Катерина Єгорушкіна).
Єгорушкіна К. Скриня / Катерина Єгорушкіна ; іл. І. Рудь-Вольги. – Київ : Портал, 2020. – 36 с.
Авторка створила «Скриню» для дошкільнят і молодших школярів. Книжку написано дуже делікатно, щоб не травмувати дітей страшними фактами. В історії багато образів, які м’яко вводять слухача в події того часу. Скриня – як сховок для збереження скарбів нашої пам’яті. Дерево роду – образ кожної родини, що пережила Голодомор. Насіння – нове життя, що проросло навесні, не зважаючи на страшну зиму. Кожні мама й тато, добре знаючи чутливість своєї дитини, самі вирішать, чим доповнити прочитане, скільки додати від себе. Розповідь авторки пробирає до кісток, закрадається в закамарки душі, щоб пролити світло на те, що болить із покоління в покоління. Задля того, аби нашим дітям не довелося нести тягарі непроговореного і непрожитого болю, вдалося його відпустити, зберігши історичну пам’ять. І попри трагічність теми, «Скриня» – оповідь життєствердна, після прочитання зовсім не лишається гнітючого осаду.
Живка З. Ангел на ім’я Грушка: дітям про голодомор / Зоряна Живка. – Львів : Світчадо, 2023. – 36 с.
Ця книжка створена на допомогу батькам і педагогам. Вона порушує важливе питання: як говорити з дітьми про національну трагедію – Голодомор і колективізацію. Побудована на родинних переказах автобіографічна оповідь врешті набуває вимірів притчі, де надія та правда перемагають велике Лихо. Виразні динамічні ілюстрації поглиблюють цей притчевий вимір: барви, кольори, квіти – зрештою зцілюють чорну рану болю.
Дівчинка-першокласниця приїздить до дідуся й бабусі на перші шкільні канікули. В селі на неї чекає багато цікавих справ: варити свинячу картоплю, збирати горіхи, різати гарбузи на насіння… їсти запашні мнишики – щойно з печі. Та раптом одного вечора вона дізнається, що бабуся чомусь не вміє читати. Як так сталося? Невже бабуся прогулювала школу? Це історія про родинну пам’ять, про важливість діалогу між поколіннями, взаємну довіру та вдячність.
Правда М. Там де тече Ятрань / Марія Правда. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2023. – 48 с.
Під час Голодомору діти втрачали дитинство. Вони рано дорослішали, беручи на себе відповідальність за батьків, маленьких братиків і сестричок, друзів, односельчан. Там, де дорослі вже не могли боротися, дитина хапалася за життя з останніх сил. Героєм цієї книги є Тимош, якому було 9 років, коли настав голод. У коротких оповіданнях оживає історія не просто одного хлопчика, а цілого покоління дітей, долі яких скалічили голодні роки. Це видання чудово підходить для спільних читань із дітьми, а також для поступового знайомства з непростою історичною темою. Яскраві атмосферні ілюстрації створюють цілісну картину оповіді, наповнюючи читання емоціями та відчуттями.
Смаль Ю. П’ять колосків. Голодомор: історії, як зникали українці / Юлія Смаль. – Київ : Моя книжкова полиця, 2022. – 80 с.
Це історії про те, як зникали українці, як втрачали українці і про те, як вижили українці. В цій книзі діти живуть своїм дитячим життям, проживаючи всі події, усвідомлючи їх так, як належить звичайним дітям. Вони розповідають історії таким самим дітям про Голодомор. Це яскрава книга про темні часи нашої історії для того, аби кожен дізнався правду.
Мельниченко Н. Від Хрулів до Зюзюків / Настя Мельниченко. – Вінниця : Теза, 2020. – 192 с.
«Якщо ти достатньо сміливий і не боїшся ризикувати життям заради правди, збери горду людину із мозаїк тих куточків України, які ще не почервоніли. Дивись на чолах домів, де вони ніколи не шукатимуть» – саме на таке загадкове послання випадково натрапляє у старій бібліотечній книжці Ксеня. Троє друзів і їхня нестримна тітка беруться розплутати таємницю і знайти заховану правду, склавши докупи багато пазликів. Разом вони несподівано побачать Україну із геть незвичного боку, дізнаються про незвичне і моторошне,вирушать у мандрівку і зустрінуть таких людей, після яких їхнє життя зміниться назавжди.
Влеклий М. Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала / Мірослав Влеклий ; пер. з пол. Олена Шеремет. – Львів: Човен, 2020. – 336 с.
Автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса – британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. Водночас ця книжка — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин. Ця книжка розрахована на дорослих читачів, але чудово зайде старшим школярам, які цікавляться темою і люблять читати.