«Тіні забутих предків». Кола та відлуння

45 переглядів

19.11. 2024

Повертаючись з Італії влітку 1910 року, Михайло Коцюбинський заїхав у карпатське село Криворівню. Потім Коцюбинський ще раз відвідав гуцульський край, де вивчав звичаї, побут, фольклор його мешканців. На думку письменника, гуцули й у XX ст. залишились язичниками. Враження від «чарівного полону» горян лягли в основу повісті.

Михайло Коцюбинський створював свої «Тіні забутих предків» як вітражі, що світяться живописністю та мелодійністю і передають / відтворюють унікальний етнокосмос гуцулів. Мотив кохання Івана й Марічки є одним із фабульних та семіотичних конструкцій цих вітражів. Доречно зауважити, що цей текст Коцюбинського традиційно і доволі шаблоново кваліфікують як повість. Проте його ритміка, у сенсі – ритмізованість, його вербально-музикальна нотація дає підстави визначати «Тіні забутих предків» як поему – як ліро-епічну поему, як симфонічну поему.

  • 1960 року поставлено балет на музику Віталія Кирейка.
  • 1964 року повість екранізував Сергій Параджанов.
  • 2023 року Львівська національна опера презентує світову прем’єру балету «Тіні забутих предків» на музику Івана Небесного та лібрето Василя Вовкуна.

Зміст віртуальної виставки:

  1. Текст: 123 роки життя.
  2. «Тіні забутих предків» крізь призму художньої ілюстрації
  3. Романтичне світосприйняття : мовою кіномистецтва. Фільм Сергія Параджанова.
  4. Повість «Тіні забутих предків» в літературознавчих та культурологічних студіях.

Продовження віртуальної виставки читайте тут↓

Примітка:

Для того щоб, переглянути віртуальну виставку на весь екран, натісніть «три вертикальні крапки»  та оберіть «повноекранний режим».