«Навчаємось критично мислити»

47 переглядів

15.12.2022


Випуск 1. Знайомимось з державними інформаційними агентствами, освітніми платформами, інтернет – виданнями , сайтами , проектами  OSINT (Open source intelligence), які протидіють дезінформаціі, розвивають навички критичного мислення , повідомляють про правила інформаційноі гігієни.

Центр протидії дезінформаціі при РНБО Украіни  (https://cpd.gov.ua/)

«Центр забезпечує здійснення заходів щодо протидії поточним і прогнозованим загрозам національній безпеці та національним інтересам України в інформаційній сфері, забезпечення інформаційної безпеки України, виявлення та протидії дезінформації, ефективної протидії пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, запобігання спробам маніпулювання громадською думкою.» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/2021#Text

АрміяINFORM  (https://armyinform.com.ua/tag/informaczijna-gigiyena/)–  інформаційне агентство Міністерства оборони України, створене у грудні 2018 року.

Мета діяльності – якісний інформаційний продукт, об’єктивність і неупередженість у редакційній політиці, цілодобовий доступ до новин. Щодня АрміяINFORM дає повну картину подій у сфері оборони і безпеки: оперативна інформація, аналітика, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю, фоторепортажі, інфографіка, відеостріми з місця події. Ми створені для розумних, активних небайдужих людей, яким важливо бути в курсі всього, що відбувається в армії, але також важливо робити власні висновки.

На сайті «Dovidka Info» (https://dovidka.info/)зібрані рекомендації, як вберегти себе під час обстрілів, залишатись на зв’язку, вижити в полоні, а також дізнатися корисні контакти. Про запуск бота повідомив у соцмережах Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Prometheus (https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:Prometheus+IHWAR101+2022_T2/about)найбільша платформа безкоштовної онлайн-освіти в Україні.

У КУРСІ ВИ ДІЗНАЄТЕСЯ

  1. Як формується інформаційне поле під час активної фази війни?
  2. Чи є правда та де її шукати? Про специфіку українських, іноземних та російських медіа.
  3. Як працює класична російська пропаганда?
  4. Що таке інформаційно-психологічні спецоперації та як вони працюють?
  5. Як росіяни використовують Телеграм, блогерів-інсайдерів та «хороших росіян» для досягнення своїх цілей?
  6. Яких правил інформаційної гігієни слід дотримуватись під час війни?

«Детектор медіа» (https://detector.media/tag/4655/)

Основним напрямком діяльності інтернет-видання «Детектор медіа»   є інформування читачів про найважливіші події в українському і світовому інформаційному просторі та на медіаринку в контексті політичних та соціальних процесів. Важливою складовою «ДМ» є також аналіз і критика роботи вітчизняних ЗМІ з метою підвищення якості їхнього продукту, а також сприяння медіаграмотності широких верств населення.

Освіторія (https://osvitoria.media/opinions/informatsijna-bezpeka-pid-chas-vijny-pokrokova-instruktsiya-dlya-ditej/)  (освіторія _ онлайн – медіа про  освіту і виховання дітей Інформаційна безпека під час війни . Інструкціі.)

TEXTY.org.ua («Тексти») (https://texty.org.ua/articles/107452/novomova-okupaciyi-yak-vorozha-propahanda-prydumuye-shtuchnu-movu-dlya-opysu-svoyeyi-falshyvoyi-realnosti/) — українське незалежне суспільно-політичне та аналітичне інтернет-видання, що поєднує класичну журналістику та журналістику даних . 

Видання «Тексти.org.ua» працює у двох напрямках: традиційна журналістика і журналістика даних.

«Тексти» проводять тренінги з журналістики даних і візуалізації, а також перекладають книги, котрі вважають важливими для українського суспільства.

InformNapalm(https://informnapalm.org/)

Сайт informnapalm.org створено активістами на початку 2014 року після російської збройної агресії проти України та захоплення Криму.  

Основним напрямом діяльності проєкту є OSINT (Open source intelligence) — розвідка, що базується на інформації із загальнодоступних, відкритих джерел, зокрема соціальних мереж. Аналітика: аналіз ситуації на фронті ,регулярні аналітичні звіти, аналітичні записки. Проєкт працює з широкою мережею інсайдерів.

Беллінгкет (https://uk.bellingcat.com/)— незалежний міжнародний колектив дослідників, слідчих і громадянських журналістів, які використовують відкриті джерела та соціальні мережі для розслідування різноманітних тем — від мексиканських наркобаронів і злочинів проти людства, до відстеження використання хімічної зброї та конфліктів у всьому світі. Маючи співробітників та партерів у більш ніж 20 країнах світу, вони працюють  в унікальній сфері, де передові технології, судово-медичні дослідження, журналістика, розслідування, прозорість і відповідальність об’єднуються в Open source intelligence.

VoxUkraine  (https://voxukraine.org/oglyad-provokatsij-ta-dezinformatsiyi-rf/?gclid=EAIaIQobChMIs47i0rfy-wIVj9CyCh1m4gmdEAAYASABEgJ7lvD_BwE) — аналітична платформа, заснована у 2014 році групою економістів та юристів, які працюють в Україні і за кордоном.  Основною метою VoxUkraine, за їх словами, є діяльність, що спрямована на розвиток економічної дискусії та надання якісної аналітики економічних та інших найважливіших процесів в Україні] Огляд провокацій та дезінформацій РФ.

БезБрехні (https://without-lie.info/?gclid=EAIaIQobChMIs47i0rfy-wIVj9CyCh1m4gmdEAAYAiAAEgK-v_D_BwE )

Концепція проєкту «БезБрехні»:

  • протидія поширенню фейків, неправди, маніпуляцій, пропаганди, інформаційних міфів у публічній риториці , публікаціях медіа, соціальних мережах;
  • виробництво якісного перевіреного контенту, підвищення рівня критичного мислення пересічних громадян, прищеплення культури критичного сприйняття інформації;
  • вдосконалення методології фатчекінгу та доступних форм його поширення на більшу читацьку аудиторію.

17.03.2023

Випуск 2. Слухаємо історії про інформаційну безпеку

 

2023 рік буде роком емоційних гойдалок. Ейфорію перемог змінюватимуть реалії поствійськового побуту та виклики по відбудові економіки. Нікуди не зникнуть втома, фрагментарність інформації та складність процесів, розуміння яких потребуватиме вузької експертизи.

Все це створюватиме живильне середовище для інформаційних операцій ворога. Їх успіх на пряму залежить від українців – чи повіримо, будемо дискутувати та поширювати. Отже, працюємо над розвитком критичного мислення.

 

Слухаємо історії про інформаційну безпеку. До вашої уваги  серія розмов з відомими українцями про інформаційну гігієну та її роль у щоденному житті. Через призму культурну, історичну та особистого досвіду.

 

Інфогігієна під час війни. Оксана Мороз. Лекція від «Як не стати овочем».

Комунікаційниця, відеоблогерка, лекторка та письменниця. Авторка та ведуча радіо й телепрограм з інфогігієни. Засновниця волонтерської ініціативи «Як не стати овочем». Постійна запрошена спікерка Києво-Могилянської бізнес-школи.

Проректор Київського університету імені Бориса Грінченка, міністр освіти в 2016–2019 роках, політик, кандидат педагогічних наук.

Костянтин Корсун. Правила цифрової безпеки.

Один з найпомітніших в Україні експертів з кібербезпеки. У минулому керівник підрозділу по боротьбі із кіберзлочинністю в СБУ, засновник першого центру реагування на надзвичайні ситуації в Держспецзв’язку.

https://www.facebook.com/inforules/

 

Письменниця, професорка Києво-Могилянської академії.

Українська акторка, телеведуча та громадська активістка.

Історик, публіцист та телеведучий. Автор сценарію документального серіалу «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла», співзасновник порталу «Історична правда».

Працював заступником директора Інституту національної пам’яті України у 2014–2015 роках. Автор першої книги, що представляє українське бачення катинського злочину («Година папуги»).